Previous Entry Share Next Entry
unnamed
Beastie
phoenix2d
легкий білий сніг, білий і легкий з бездонного чорного неба, білий з мертвого неба. Щось шамотять перехожі, проходять повз.
Проходять не помічають, поспішають, бояться не встигнути. бояться бути запізно, запізно туди куди навіть не відають навіть нащо йдуть
Чалапають черевики покрим місивом із білого снігу і чорної землі. Чорна пашека підземки, без світла - лишень примари свічок блимають десь там у її сирому морокові. Одначе сьогодні і ми поспішаємо.
Так, боїмось запізнитись туди, де нас не чекають. Найкращим з того усього - є саме той факт, що нікому ми там не потрібні, отам куди ми так поспішаємо.
Гарячково поспішаємо, боїмось невстигнути. Ти, я і Вони усі.
Визираю з вікна, обливаюсь слізьми...
гарячково білий, лайливо ламкий, цнотливо холодний - ти, я і вони, а отже ми. Хоча чому ми?
Дуже весело отак бавитись словами, коли намагаєшся описати п"ятнадцять хвилин з власного життя. Діагноз - тобі не вистачає сильних відчуттів.
Ох, якби ти знав, як ж їх не вистачає... "Її".. хто сказав "Її"? їх... хоча.
справа в тому що вони намагаються вкрасти в мене моє власне омріяне маленьке пекло. Розумієш таке домашнє і тепле, шматочок сімейної смерті, відчайдушно хований від усіх, те чому завше рагнеш віддати усього себе.
Тому й не чекають, тому й нічого казати. Тому так і треба. Ось.
Але страшно навіть і не це, страшно інше, страшно коли ідеш додому і ніяк не можеш зрозуміти хто ж спроміж усіх тих людей поряд - ти, КИМ треба прийти додому щоби виявилось що на тебе чекають. Можна навіть уявити собі кілька наступних хвилин їх життя: мокрі черевики сходами або ліфтом, 10 кроків до дверей, ключ або дзвінок. Світло у вітальні, можливо хтось, а можливо і нікого.
Важливо лишень правильно обрати того КИМ хочеш прийти додому, і тоді voila... - тебе зустрічає красуня дружина і донька, аромат пирога приємно лоскоче носа, або ні...
... прочиняєш двері в вогку темряву, вмикаєш єдину лампу, що висить зі стелі на дроті, вдягнений падаєш у ліжко і намагаєся чимскоріш заснути, аби лиш забутись і втекти.
Страшно прийти додому не ТИМ.

?

Log in

No account? Create an account